Застосування алкалоїдів у медицині дуже поширене, але при вживанні рослинних та аптечних засобів потрібно бути обережними. Хімічні сполуки приносять організму як користь, так і шкоду.
Що таке алкалоїди
Алкалоїди рослинного походження — це органічні речовини гетероциклічного типу, що включають в свій хімічний ланцюжок азот. Вони можуть містити також атоми вуглецю, сірки та водню, рідше – фосфору, хлору та брому. Бувають як безбарвними, так і забарвленими, пахучими або такими, що не мають запаху. Зазвичай не розчиняються у воді, але добре змішуються зі спиртом, хлороформом та ефіром.
До найвідоміших алкалоїдних речовин можна віднести такі, як:
- атропін — антидот та блокатор холінорецепторів;
- кофеїн – стимулятор центральної нервової системи;
- нікотин – інсектицид та блокатор ацетилхолінових рецепторів;
- хінін — алкалоїд використовують у лікуванні малярії;
- мескалін — речовина, що має галюциногенні властивості;
- капсаїцин — служить натуральним знеболюючим;
- морфін — речовина, яка має наркотичні властивості.
Алкалоїдні сполуки знаходять широке застосування в медицині, але становлять велику небезпеку у надлишкових кількостях. Тому вживати рослини із вмістом таких речовин потрібно з великою обережністю.
Багато рослин з високим вмістом алкалоїдних сполук відносяться до категорії отруйних.
Лікарські рослини, що містять алкалоїди
Лікарська рослинна сировина, що містить алкалоїди, відноситься головним чином до дводольної групи. Найбільше речовин даного типу присутні у родинах Пасльонових, Маренових, Бобових, Макових та Лютикових. Часто алкалоїдні сполуки можуть концентруватися тільки в одному органі рослини, наприклад, у листі або корені. Але іноді речовини розподіляються по всій структурі. Деякі культури містять відразу кілька з’єднань, інші лише одне.
Користь та шкода алкалоїдів у рослинах дуже неоднозначні. Дія на організм залежить від концентрації сполук у природній сировині та від дозувань вживання лікарських засобів.
Увага! Алкалоїдів майже не міститься в папоротевих та хвойних рослинах, а також у злаках, осоці, водоростях та мохах.
Можна перерахувати кілька культур, які є рекордсменами за обсягами хімічних речовин цієї групи.
Хвощова ефедра
Рослина до 2 м заввишки поширена в Середній Азії та в Казахстані, віддає перевагу сонячним ділянкам і кам’янистим сухим грунтам. Має дерев’янисті або гнучкі сірувато-зелені пагони, гілки чагарника активно застосовує народна медицина.
У всіх частинах рослини присутні алкалоїди ефедрин та псевдоефедрин, обсяги вмісту речовин сягають 3,5%. У народній медицині ефедру використовують як стимулятор ЦНС та в якості антиалергійного засобу. На основі рослини готують препарати для лікування бронхіальної астми, риніту та кропив’янки.
Ефедрін, що міститься в ефедрі, застосовується як антидот при отруєнні снодійними та наркотиками.
Стручковий однорічний перець
Напівчагарникова рослина зустрічається в природному вигляді в Мексиці, а як овочева культура поширена по всьому світу. Має зелений стебель до 60 см, плоди являють собою соковиті шкірясті багатонасінки з пекучою або солодкою м’якоттю.
Стручковий перець відрізняється високим вмістом алкалоїдів, головним з яких є капсаїцин. Він має місцевоподразнюючі властивості. У медицині плоди рослини використовують для приготування настоянок із знеболюючим ефектом, застосовувати які рекомендується при невралгіях, міозитах та радикулітах.
Капсаїцин у перці в мінімальних дозах стимулює апетит.
Беладонна
Багаторічна трав’яниста рослина з гіллястим стеблом до 2 м приносить поодинокі дзвонові квітки буро-фіолетового або темно-пурпурового кольору. Плодами беладони, або красавки, є блискучі соковиті ягоди розміром з вишню. Шкірка та м’якоть у них чорно-фіолетова. Рослина зустрічається в Криму та на Карпатах, на Кавказі, у букових лісах та по берегах річок.
У складі беладонни містяться алкалоїдні сполуки гіосціамін, гігрин, атропін, скополамін та інші. Речовини мають спазмолітичну та болезаспокійливу дію. Ліки на основі беладонни застосовують у лікуванні астми та хвороби Паркінсона, а також в офтальмології.
Всі частини беладонни сильно отруйні і способні викликати отруєння з летальним кінцем.
Корисні властивості алкалоїдів
Фармакологічна дія алкалоїдів залежить від їхнього дозування.
У надмірних кількостях вони становлять велику небезпеку для людини, але в малих обсягах приносять організму користь:
- надають збуджуючий або заспокійливий вплив на нервову систему;
- звужують або розширюють судини;
- паралізують нервові закінчення та знімають біль;
- допомагають налагодити функції травлення;
- прискорюють обмінні процеси;
- регулюють серцеву діяльність;
- покращують роботу мозку;
- допомагають боротися з депресивними станами та тривожними розладами;
- заповнюють запаси енергії;
- знімають судоми та спазми.
Препарати із вмістом речовин даного типу відрізняються швидким та легким проникненням у тканини організму при внутрішньому вживанні та зовнішньому нанесенні.
Застосування алкалоїдів у медицині
Рослинні алкалоїди мають попит як в народній, так і в офіційній медицині. Сировину з вмістом хімічних сполук з цієї групи застосовують для виготовлення знеболювальних, заспокійливих, тонізуючих та кровоспинних засобів. Багато препаратів належать до категорії рецептурних.
Увага! Рослинний алкалоїд атропін використовують у офтальмологічних краплях, призначених для розширення зіниці під час проведення діагностики.
Чим небезпечні та протипоказання до застосування алкалоїдів
Вплив алкалоїдів на організм людини може бути різко негативним.
При передозуванні та отруєнні спостерігаються такі симптоми:
- збудження та прискорене биття серця;
- звуження або розширення зіниць;
- судоми та утруднене ковтання;
- задишка;
- зміна кольору та стану шкіри;
- порушення зору та координації рухів.
Абсолютних протипоказань до застосування рослинних алкалоїдів мало – насамперед до них відносяться вагітність та лактація. З обережністю вживати препарати на основі сполук потрібно при хронічних серцево-судинних недугах, захворюваннях ЦНС та головного мозку, при епілепсії.
При отруєнні алкалоїдами необхідно терміново виконати промивання шлунка та звернутися до лікаря.
Висновок
Застосування алкалоїдів у медицині практикують при створенні знеболювальних засобів та ліків, що впливають на нервову систему. Вплив хімічних сполук на організм визначається дозуванням.
