Що чоловіки думають про жіночи груди? Та що тільки не думають! Більше того, вони про неї говорять, дивляться, мріють, захоплюються, обговорюють з друзями і в її честь складають оди, вірші, анекдоти. Фанатами жіночих грудей є всі чоловіки без винятку – одні мліють від пишного бюста п’ятого розміру, інші кайфують, коли груди коханої жінки поміщається в їхні долоні, а треті вважають найсексуальнішою ту жіночу грудь, яку зовсім не видно. Як говориться – про смаки не сперечаються. І не треба. Психолог Олена Цитрава сперечатися не стала. Просто послухала, як сильно у чоловіків розвинений цей «безумовний інстинкт», і як вони виражають свою любов до жіночих грудей. І записала їх монологи.
Сергій (військовий, 30 років)
«Чоловіки обожнюють жіночу груди, і, якщо б не суспільна мораль і норми культури, було б без питань зрозуміло, що і як чоловіки думають про неї. Коли чоловік розмовляє з жінкою, він дивиться не тільки їй в очі, але і на груди. І навряд чи в цьому є і його вина. Це природа, а з нею не посперечаєшся. Хтось фанатіє від грудей, кому-то подавай маленьку, але, думаю, жінкам не варто комплексувати з цього приводу. Не сумнівайтеся, якщо чоловік запросив жінку в ліжко, йому буде подобатися саме ті груди, які дісталися цій конкретній жінці».
Антон (психолог, 28 років)
«Ми, чоловіки, свою любов до грудей пояснюємо сексуальної тягою. Насправді ж її коріння криються в глибокому несвідомому, зав’язаному на дитинстві. М’які, теплі, наповнені молоком груди матері були джерелом життя, безпеки, турботи і любові для новонародженого хлопчика, і практично в тому ж значенні жіночи груди залишаються і для дорослого чоловіка. Ці асоціації навряд чи усвідомлюються чоловіками, але саме вони породжують їх непереборний потяг до грудей і спрагу її цілувати, пестити, обіймати, а то і спочивати на ній, знаходячи там у прямому сенсі слова спокій і умиротворення. Звідси і пристрасть багатьох чоловіків до пишногрудих жінок, на грудях яких можна сховатися від усіх бід, як у дитинстві».
Вадим (машиніст, 50 років)
«Що я вам скажу! Думаю! А періодично мені груди сняться, манять мене… Соковиті, пишні, великі… На таких грудях я б все життя провів! І взагалі, я тут подивився і проаналізував, що чоловіки, які обожнюють великі розміри жіночих грудей, оточують себе всім великим і великим. У них великий будинок, великий бізнес, машина-танк… та і все інше великогабаритне. Можливо, це бажання самоствердитися, надати собі значення або компенсувати щось там відсутнє, не знаю… Але пишногруді красуні завжди подобаються чоловікам. Ось і я не виняток. Мені мало мати велику машину, у мене – великий потяг! І дружина у мене теж великогруда!»
Ігор (охоронець, 41 рік)
«Покажіть мені чоловіка, який не думає про груди або думає про них погано! Не бачив такого! Те, що про неї думають всі мужики – залізно! А погано думати – великий гріх. Материнські груди вигодували, жіноча – тримає на білому світі. Так, бувають чоловіки незадоволені розміром. Але хіба це причина говорити про грудей погано? Не подобається – шукай, яка подобається. А якщо не хочеш міняти жінку, тому що в ній не влаштовує тільки розмір грудей – теж не проблема. Грошей заробив – груди «наростив» або «відрізав» в клініці пластичної. А дівчатам хочу дати пораду: любіть самі свої груди! Ми, мужики, народ примітивний. Як нас навчиш, то ми і любимо. А коли вас запитують про розмір грудей, не поспішайте говорити: «перший», «другий» або «третій». Говоріть так: «П’ятий! І вона ще росте!» Не всі чоловіки розуміють, що розмір не має значення».
Марк (художник, 32 роки)
«Я, як художник, великий поціновувач жіночого тіла. Звичайно, найпрекраснішою його частиною вважаю груди. Тому про неї я не тільки гадаю, але і пишу її, запечатлеваю на століття. Якщо говорити про мої уподобання, то мені більше подобається акуратні, невеликі груди, так звані «французькі», які уміщюються в чоловічих долонях. У ній, на мій погляд, і естетичної і практичної привабливості більше. Вона навіть з віком залишається красивою, не відвисає, немає розтяжок. І ще я помітив, що жінки з таким розміром грудей часто дозволяють собі не носити білизну. Це виглядає дуже сексуально і збудливо!»
Андрій (актор театру, 45 років)
«Чи думаю я про жіночи груди? Звичайно! Я що, не схожий на нормального мужика? Ще як думаю! А що… не скажу! Хоча ні, скажу. Я, коли бачу жінку з великою, повною груддю… У мене відразу виникає яскрава фантазія – я хочу випити з цієї грудей молока. Уявляю, яке воно там може бути – тепле, солодке, пахне жінкою… Мммм… Не знаю, звідки це в мене. Можливо, хочеться знову відчути себе безтурботним немовлям, або підсвідомо відчуваю, яка в жіночих грудей прихована цілюща сила і енергія… загалом хочу, і все! Але поки це тільки фантазія…»
Валентин (мерчендайзер, 25 років)
«А хіба є чоловіки, які здатні не думати про жіночи груди? Це ж просто неможливо! Може бути, ми і раді б були забути на деякий час про груди, щоб сконцентруватися на важливих справах, але хіба це можливо? Куди не кинь – груди. Дивишся жінці в очі, але все одно бачиш груди. Велики, маленьки, пласки, видатні! І думаєш про них, думаєш, думаєш… А потім, як дитина, починаєш їх шукати, тому що без грудей життя немає!»
Майкл (баскетболіст, 29 років)
«Я обожнюю жінок за те, що у них є груди. Свій ідеальний розмір я визначаю так: засовую лице між грудьми дівчини, і, зображуючи звук мотора, мотаю головою з боку в бік. Якщо голова глибоко, а звук «мотора» реве та справжній – груди мої! Моя жінка – покаже час».
Валерій (водій, 55 років)
«Чи Любите ви жіночи груди так, як люблю її я?! А знаєте, як я люблю жіночі груди? Шалено! Я дуже шкодую, що не працюю мамологом. Це ж просто рай! Кожен день груди, груди, груди. І ти все це можеш безкарно мацати, гладити, м’яти, я вже не кажу про дивитися… Шкода, звичайно, але все це я можу робити лише з одними грудьми – з грудьми моєї дружини. Вони у неї бомбезні! Я б милувався ними вічно! Що я і роблю. Коли-то вночі, поки дружина спала, я сфотографував її шикарних «дівчаток». Ношу фото в гаманці, і милуюся, коли мені сумно. І ще… Коли я бачу жінку з грудьми, яка зводить мене з розуму, але до неї, ясна річ, у мене немає доступу, то я теж дістаю з гаманця фото грудей моєї дружини і насолоджуюся. Так я хоч частково компенсую «потерю». Записала психолог Олена Цитрава
