Жінка-«запасний аеродром» сидить на лавці наречених, і у неї з собою завжди і паспорт, і фата, однак заміж її коханий не кличе, але і статус «зайнята» теж не знімає. Вона присутня в його житті епізодично, все інше час чекає, спостерігаючи за ним через всезнаючі соціальні мережі. Реальні картинки його життя виглядають розмитими крізь потоки її сліз, втім, як і їх спільне майбутнє.
Синдром «запасного аеродрому»
Цим синдромом «хворіють» і жінки, і чоловіки. Але жінки в силу своєї природи частіше переживають його, оскільки більш терпимі і генетично схильні до вміння чекати. Чому жінка, яка вміє терпіти і прощати, потрапляє в категорію тимчасових притулків? Відповідь криється в питанні – тому що має безмежне терпіння і прощає, приносячи себе в жертву. А з жертвами надходять, як і велить їх природа – змушують страждати і мучитися. І поки жінка буде жити в ілюзіях, знаходити виправдання своєму блудному чоловікові, покірливо приймати його у свою накрохмалену постіль і зібрану з осколків любові життя – вона буде залишатися для нього покірною жертвою, з якою комфортно, але смертельно нудно. Бо зручні жінки завжди нудні.
Ознаки в поведінці чоловіка, з яким немає майбутнього
Як стверджують психологи, чоловікові достатньо півроку, аби визначитися, в якому статусі він готовий бути з конкретною жінкою. Все що вище цього терміну – спроба закріпити жінку в положення «запасний аеродром». Як правило, і жінкам достатньо цього часу, щоб побачити в своєму чоловікові «ходака» і розставити всі крапки над «i». Чоловіки часто повідомляють жінці допомогою тактики поведінки, знаків, а то й відвертих зізнань, що «я, кохана, для тебе типове не те». Але жінка вміє терпіти і чекати, наївно вважаючи, що він, дурник, просто ще не зрозумів свого щастя, і дужче стелиться до ніг ганчірочкою-жертвою, щоб йому зручніше було витирати ноги. І він витирає!
А жінці треба було всього лише помітити в його поведінці типові ознаки тимчасового чоловіки:
- Він не впускає у своє життя. Він не поспішає відкривати перед жінкою двері в своє особисте життя, не знайомить її з батьками та друзями і не особливо прагне світитися з нею на людях. Просто йому не для чего впускати на свою територію «запасну» жінку. Його цілком влаштовує секс, щедро накритий стіл, випрасувані сорочки і все інше, але без зобов’язань.
- Він ненадійний. Його слова часто розходяться з ділом, хоча він упевнений, що господар свого слова: захотів – дав, захотів – забрав. Для нього обіцяти, не значить одружитися, приїхати, залишитися на все життя. Він не дорожить жінкою і відносинами, тому його щедрість не знає меж у словах, але дуже обмежена у вчинках.
- Він не ініціативний. Ініціатива зателефонувати, зустрітися, провести разом дозвілля частіше виходить від жінки. Її спроби зайнятися спільною справою, підтверджує, що вони пара, чоловікові не викликає особливого ентузіазму, і він погоджується, тільки тоді, коли у нього зірвалося більш цікаве проведення часу.
- Він не інвестує у відносини. У нього вічно не вистачає часу, грошей, турботи і любові там, де це всього лише питання пріоритету. Якщо чоловік мало цікавиться побутовими і життєвими проблемами, не вкладається матеріально й емоційно у відносини або зникає при прямій прохання про допомогу – майбутнього з ним не буде і бути не повинно!
- Він не будує спільних планів на майбутнє. Хто ж будує перспективи з «запасним аеродромом»? Чоловік, який чесно хоче розділити своє життя з жінкою, заводить розмову про спільне життя, майбутніх дітей, будинках, собаках і сімейних традиціях. Якщо ж чоловік уникає таких тем і вони викликають роздратування, навряд чи в його плани входить будувати спільне майбутнє з цією жінкою.
Як не стати «запасним аеродромом»?
Правило № 1 будь-якого аеропорту, який приймає літаки: в момент їх приземлення – він для них основний і єдиний. Що з цим правилом робити? Усвідомити і прийняти. Якщо всі методи випробувані (віртуозний секс, смачні борщі, затишок і всяка інша «нірвана»), але лайнер раніше прилітає і відлітає, потрібно просто усвідомити, що аеродром для нього транзитний. Залишається спробувати жити в моменті «тут і зараз», отримуючи від нього задоволення. Можна зробити конкретно цей літак теж «запасним». Викликати його за бажанням і впускати свідомо, віддаючи собі звіт в тому, що він тимчасовий. Немає спільних планів на майбутнє – ні сподівань і розчарувань.
Правило № 2: категорично заборонити літаку приземлятися на майданчику, який він не розглядає як постійний, якщо несерйозні стосунки табу. І взагалі – закрити аеропорт для чужого літака за непотрібністю. Нехай просить посадку в інших місцях. Почуття гордості і самоповаги здатні вилікувати серцеву рану і дозволять покинути статус «жертви». А там, можливо, літак захоче прилетіти, подивитися і залишитися назавжди з тією, яка знає ціну собі і своїй любові.
Правило № 3: тримати в повній справності свої навігаційні прилади – розум усвідомленим, очі ясними, вуха вільними від локшини, зовнішність доглянутою, а душу щасливою. Доведеться зайнятися самоосвітою, стати цікавою і самодостатньою особистістю, щоб зальотні боїнги навіть подумати не могли про тимчасову посадки на аеродром, який ніколи і ні для кого не стане запасним.
