Телевізор – «безкоштовна няня» або загроза розвитку дитини?

Телевізор є в кожному сучасному будинку. А у більшості є ще і його аналог – комп’ютер або планшет, з якоих можна легко зайти на сайт YouTube і дивитися що завгодно і коли завгодно. Багато батьків звикли включати дитині мультики: це нагорода за гарну поведінку, і можливість спокійно зайнятися своїми дорослими справами, і спосіб відвернути увагу капризного малюка в черзі або в поїздці. Однак безконтрольний перегляд телепрограм або мультфільмів з інтернету може негативно вплинути на розвиток дитини. Чи означає це, що телевізор потрібно викинути? В цій статті ми допоможемо в цьому розібратися.

Дитина перед екраном

У будь-якому мультфільмі або кінофільмі екранний час обмежений, тому творці намагаються зробити кожну хвилину максимально насиченою подіями. У сучасних мультиплікаторів діють ще й міркування конкуренції: їх твір має бути яскравіше, незвичніше і цікавіше, ніж у колег по цеху. В результаті «екранне життя» виходить набагато більш строкатим і повним дій, ніж життя реальне.

Це одна з причин, по якій ми так любимо мультики і кіно, і одночасно це є небезпека для особистості, що тільки формується. Якщо дитина з малих років постійно знаходиться в цьому перенасиченому інформацією середовищі, то у нього пропадає смак до звичайного життя, до простих ігор і прогулянок, до  існує пізнання світу. Погодьтеся, жодна книжка, навіть з самими красивими картинками, не зможе конкурувати за видовищністю з мультфільмом. Так і в простому спілкуванні з однолітками чи батьками не буде стільки жартів, чудес і неймовірних пригод, як на екрані.

Якщо занурюватися у світ мультиплікації зрідка, не кожен день, то звичка не сформується, і малюк буде цікавитися реальністю більше, ніж за подіями на екрані. Якщо ж мультфільми стали постійними супутниками дитини, то дуже скоро ви побачите, що без «фону» він вже не бажає нічого робити, і любов до мультгероїв перетворилася в справжню залежність, відтіснивши на другий план інші заняття.

Ще один недолік мультфільмів порівняно з книжками чи іграшками – вони дають дитині готову історію, яку не треба додумувати або міняти. Маленький глядач є пасивним учасником подій, його роль – мовчки сидіти і сприймати. Зовсім інша справа – книга, картина або гра. Тут відкривається величезний простір для фантазії. Дитина «довитворює» світ, представляючи голоси героїв, деталі обстановки, уявляючи себе на місці головного персонажа. У цей момент йде активний розвиток мозку, формуються зв’язки між предметами і явищами, створюється основа моральних переконань підростаючої людини.

Також важливо розуміти, що мультфільми закладають звичку отримувати стимуляцію відразу декількох органів почуттів. Просто читати або просто слухати стає нецікаво. Чи не тому так багато молодих людей не розлучаються з навушниками, а якщо таке відбувається, що потребує слухової уваги (розмова, лекція), то моментально дістають смартфон і починають гортати новини і картинки?

Чому екран завоював серця наших дітей?

Більшість шкідливих звичок – родом з дитинства. Але якщо першу сигарету простягає дитині точно не мама, та й перше нехороше слово вона теж чує не з маминих вуст, якщо росте в благополучній сім’ї, – то перший мультфільм дитині включає саме мама. І робить вона це з кращих спонукань. Мультик, особливо «розвиваючий», – це корисно. Та й кілька вільних хвилин не завадять: поки чадо заворожено дивиться на екран, можна швиденько приготувати обід, прибрати в квартирі, прилягти ненадовго. Якщо малюк не хоче їсти, то і тут на виручку приходить телевізор або планшет: маленький примхливий малюк буде слухняно відкривати рот і ковтати що завгодно, поки його увага прикута до подій на екрані.

Коли діти стають старші, то телевізор продовжує бути «безкоштовною нянею». Прийшли в гості друзі зі своїми дітьми? Як приємно посидіти на кухні за душевною бесідою, поки малеча дивиться мультик в дитячій! Дитина бавиться? «Не дам планшет!» Виходить, що мультики – це і розвага, і педагогічний інструмент. Здорово ж?

Але поступово телевізор з вирішення проблеми перетворюється в нову проблему. Небажання вчитися, відсутність інтересу до ігор та прогулянок, невміння концентруватися на чомусь більше 5-10 хвилин – ось лише деякі з наслідків «телевізійного» виховання. Далі – більше. Якщо дитина з дитинства звикла отримувати заспокоєння, розвагу, підтримку і нову інформацію з екрану, а не від батьків, то і надалі вона буде шукати все це в світі телебачення та інтернету. І ось тоді ми вже отримуємо важкого підлітка, який ляскає дверима перед носом у мами з татом і не бажає приймати їх авторитет.

Виходить, що ще в ранньому дитинстві, коли дитина кожну хвилину жадає нашої уваги і готова проводити з нами весь свій час, ми підсовуємо їй екран. А потім самі дивуємося, чому раптом вона, вже підросліша, не хоче з нами спілкуватися, вважаючи за краще посидіти в планшеті або смартфоні.

Як зробити телевізор другом, а не ворогом

Чи означає це, що всі проблеми сучасних підлітків – від телевізора? Ні. Чи означає це, що треба перерізати інтернет-кабель і викинути телеантену? Теж ні. Було б жорстоко позбавити дитину від знайомства з Їжачком в тумані, поштарем Пєчкіним, Вінні-пухом, Леопольдом та іншими персонажами з золотого фонду радянської мультиплікації. Та й старі добрі шедеври Діснея теж гідні того, щоб подивитися їх по разочку. Однак варто переглянути своє ставлення до мультиків і повернути їх на належне їм місце – місце одного з дуже і дуже багатьох занять, якими сповнені дитячі роки.

Ось кілька порад, як дотримуватися золотої середини.

  1. Не використовуйте мультики як нагороду, а позбавлення їх – як покарання. Тим самим ви надаєте їм додаткову значимість.
  2. Не включайте мультики як фон під час годування, засипання та інших режимних моментів.
  3. Якщо вам потрібно зробити домашні справи, робіть їх разом з дитиною, а не саджайте його з планшетом. Залучіть дитину до допомоги по господарству. Так, це довго і неефективно з точки зору продуктивності, зате набагато корисніше.
  4. Не забороняйте мультики зовсім. Заборонений плід солодкий, і з часом дитина все одно знайде спосіб «дорватися» до екрану – наприклад, у школі, де у першокласників уже є смартфони.
  5. Ретельно вибирайте програму для перегляду. Далеко не всі передачі і ролики на YouTube корисні і безпечні.
  6. Подавайте добрий приклад. Якщо батьки весь вечір проводять перед екраном або у своїх смартфонах, то й діти будуть робити так само.
  7. Приділіть дитині увагу. У більшості випадків мультик стає способом зайняти дитину, коли вона вимагає уваги мами чи тата. Не простягайте гаджет – краще відкладіть справи і пограйте з малюком, почитайте йому, порахуйте разом машини за вікном, пригадайте вірші та прислів’я, позадавайте один одному загадки. У будь-який момент і в будь-якій обстановці можна придумати заняття, навіть якщо у вас під рукою лише листок паперу, а то й зовсім нічого. Але головний секрет – щоб у гру був залучений і сам дорослий.

Неможливо уявити наше життя без новин, розважальних передач, концертів, мультфільмів, кіно. Однак екран – лише один з багатьох джерел інформації, і далеко не самий корисний і достовірний. Не піддавайтеся спокусі перетворити телевізор або планшет в «няню» для дитини або замінник вашого спілкування, інакше ви ризикуєте нашкодити своїм відносинам з сином або дочкою. Для гармонійного розвитку дитини в його дитинстві повинні бути найрізноманітніші заняття, розваги і справи, а не тільки телепрограми і відеоролики.

Сподобалась стаття? Будь ласка, поділіться зі своїми друзями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: