Поганий апетит дитини, безумовно засмучує батьків. Однак це зовсім не означає, що дитина не доїдає. Ймовірно, що на даний момент дитячому організму не потрібно багато їжі, і він ситий ще після обіду. Тому малюк відмовляється їсти вечерю. Відсутність апетиту можуть викликати і інші причини. Це хвороби, нестача вітамінів або сбившийся емоційний фон. Давайте розберемося, чому дитина відмовляється їсти. Наскільки це небезпечно. І що робити в даній ситуації.
Дитина хворіє
Небажання вживати їжу у дітей іноді пов’язано з порушенням шлунково-кишкового тракту. Найбільше цього схильні немовлята. Справа в тому, що у дітей цього віку ще не сформувався імунітет. На слизових оболонках і в крові мало імуноглобуліну А, який протистоїть адгезії (прикріплення) мікроорганізмів на стінки порожнистих органів.
Негативна реакція у дітей проявляється на перегодовування і часті перекуси, що знижують апетит і збивають режим харчування. При цьому буває відрижка або здуття живота, що викликає у дітей больовий синдром. А в подальшому це призводить до ще більш серйозних наслідків.
Якщо не встежити за дитиною, то він, ймовірно, занесе інфекцію в організм через рот, що призведе до серйозного розладу кишечника – діареї, блюванні і так далі. Проблеми із запаленням порожнини рота сприяють відмові від їжі із-за больового синдрому.
Прийом їжі може і при закладеному носі, ангіні та ГРЗ, травмах і зубного болю. Не забудемо і про інфекційних і хронічних захворюваннях, проблемах у травленні. Якщо дитина не хоче їсти в подібних випадках, це нормально. Так проявляється природна захисна реакція організму.
У подібних випадках не потрібно годувати дитину насильно. Давайте дитині більше різноманітних корисних напоїв. Це звичайна питна вода, натуральні соки і компоти, чорний і зелений чай. Головне – лікувати основне захворювання і не використовувати засоби для стимулювання апетиту!
До речі, коли немовля відмовляється від грудного молока, причинами теж бувають різні захворювання, болісне прорізування зубів і алергічна реакція. Малюк може відчувати коліки і метеоризм. Він може втомитися і хотіти спати, а не їсти. В таких випадках він плаче і відмовляється брати груди. Перегодовувати такого малюка теж не потрібно.
Крім того, годуючій мамі потрібно стежити за правильністю раціону, щоб грудне молоко не змінило смак або запах. Інакше дитина теж може відмовитися від харчування.
Нестача вітамінів
Однорічний малюк і старші дітки швидко ростуть і розвиваються. Такому організму потрібно багато вітамінів і мінералів. Іноді у дитини спостерігається дефіцит важливих речовин. Особливо це стосується вітаміну D, який потрібен дітям для запобігання рахіту та інших кісткових захворювань.
Вітамін D бере участь у формуванні і зміцненні кісткового скелета. Головним джерелом цього елемента є сонце. Тому дефіцитом вітаміну D часто страждають діти, які проживають у похмурих і холодних регіонах.
Вітамін В6 стимулює розумовий розвиток дитини. Вітамін С формує і підвищує імунітет. Ретинол, або вітамін А відповідає за стан шкіри і волосся, зберігає гостроту зору і бере участь у зростанні дитині.
Прийом природних свіжих вітамінів можна балансувати з годуванням. Важливо, щоб у їжі були всі потрібні вітаміни, а до добавок вдавайтеся в крайніх випадках.
Емоційний дисбаланс
Треба розуміти, що проблеми з апетитом виникають і в моменти емоційних змін. Важко нагодувати дитину, коли вона переживає стрес. Апетит падає і в сильну спеку. А в процесі дорослішання малюка змінюються смакові якості й потреби в їжі.
Крім того, насильне годування теж негативно позначається на емоційному стані дітей. Можна нерідко зустріти ситуацію, коли дитина вже наївся і більше не хоче. А батьки продовжують заманювати до їжі казками, іграшками і потешками, змушують з’їсти ще ложечку.
Зазначимо, що коли дитина не голодна, всередині не утворюється шлунковий сік. У результаті дитина стане мляво жувати і ковтати важко. Не варто змушувати їсти і перегодовувати. Нехай дитина їсть тоді, коли цього захоче. Відсутність апетиту лікується увагою і турботою, бесідами по душах, іграми. Нехай дитина їсть мало, але різноманітно.
Уявна відсутність апетиту
Багатьом мамам здається, що дитина не доїдає, погано їсть, їсть без апетиту. Хоча в реальності це не так. Якщо малюк набирає вагу, значить, він отримує необхідне харчування. Але при цьому дитина не повинна бути товстою. Головний стереотип батьків полягає в тому, що малюк здоровий, тільки якщо він товстенький і з рум’яними щічками.
В даному випадку апетит від особливостей речовинного обміну, який у кожної дитини власний. Якщо він протікає повільно, то і дитина їсть менше. Однак цього вистачає для повноцінного росту, розвитку і відновлення енергії.
Якщо патологій і проблем зі здоров’ям у дитини немає, то він з розряду людей, схильних до стрункості. Ці діти не сонливі, не мляві, у них не відсутній інтерес до активності.
До того ж, на певних етапах розвитку організм не потребує багато їжі. Іноді малюк може з’їсти потайки від батьків цукерки, печиво або інше ласощі. Тоді апетит точно пропаде. А батькам доведеться тільки змиритися з тим, що дитина не голодна.
Небезпечний і стереотип, коли батьки думають, хай хоч що-небудь та з’їсть за день. Перекуси мало-помалу виснажують організм. Жменя печива, наприклад, дратує слизову шлунка. При цьому в результаті розвинеться гастрит. Дитина повинна отримувати повноцінну та збалансовану, різноманітну і поживну їжу.
Основи правильного харчування закладають батьки. Якщо батьки харчуються правильно, то і складнощів в харчуванні дітей не виникне. Далі ми пропонуємо головні правила харчування для дитини в рік і старше. А також розглянемо докладніше, що робити, якщо дитина відмовляється від їжі.
Як правильно годувати дитину після року
- Дітей одного-двох років рекомендується годувати три-чотири рази на день. Однак якщо малюк постійно не голодний і відмовляйте їсти, спробуйте давати їжу тільки два рази в день. Деяким діткам і цього достатньо;
- Уникайте перекусів, якщо малюк не голодний до вечері чи обіду;
- Дотримуйтесь режиму харчування і їжте в один і той же час. Дитина з часом звикне до розкладу й стане менше вередувати;
- Годуйте малюка їжею невеликими порціями. Їжа повинна бути поживною, з вмістом вітамінів і мінералів. Давайте менше десертів і солодощів;
- Подавайте власний приклад. Їжте із задоволенням, вибирайте правильне харчування, смачну і поживну їжу. При цьому не вмовляйте і не упрашивайте малюка, а їжте мовчки і з апетитом;
- Не ставте умови. Наприклад, якщо малюк не з’їсть кашу, не піде гуляти або грати. Краще скажіть, навпаки, ти добре погуляв, а тепер потрібно і поїсти;
- Готуйте різноманітні страви. Їсти одне і те ж дитині швидко набридне. Можна цікаво і красиво прикрасити страву, щоб зацікавити малюка;
- Давайте дитині самій вибрати, що вона хоче з’їсти. В 1 рік вже формується повноцінний апетит, смаки й уподобання в їжі;
- Не садіть малюка за стіл, коли вже все накрите. Нехай малюк допоможе розставити тарілки, розлити сік, покласти ложки і так далі. За цей час дитина, бачачи і відчуваючи їжу, встигає зголодніти, і апетит з’явитися;
- Шкідлива помилка полягає в тому, що дорослим і дітям корисно їсти однакову їжу. Якщо дорослому корисніше пити кефір і споживати фрукти, то малюкові не потрібно стільки молочнокислих бактерій. Це легко призведе до дисбактеріозу. Який проявляється у вигляді порушення апетиту, діареєю, блювотою, втратою рідини;
- Не сваріть малюка, а знаходите привід для похвали. Похваліть малюка, що він поїв, навіть якщо не доїв і з’їв мало. Що сьогодні він з’їв порцію швидше або більше, ніж вчора. Що покушав акуратно і так далі. Це створить позитивне ставлення і настрій до прийому їжі;
- Не намагайтеся залучити дитину до столу мультиками, іграшками, казками та іншим. У зворотному випадку сформується шкідлива звичка їсти за грою, за телефоном, планшетом, телевізором або комп’ютером. Це призводить до неправильного переварюванню їжі і порушення в роботі травлення;
- Не змушуйте їсти насильно! Згодом це може викликати проблеми з травленням і навіть огиду малюка до їжі. Це вже не харчування, а насильство, яке веде до появи фобій і нервових розладів.
Чому дитина не їсть прикорм
Ми розглянули варіанти відмови від їжі дітей в 1 – 2 роки. Однак нерідко виникають моменти, коли дитина до року відмовляється від введення прикорму. Причин цьому може бути кілька. Можливо, дитина просто ще не готова до прийняття дорослої їжі. Не обов’язково вводити прикорм строго в шість місяців. Це тільки рекомендований педіатрами вік.
Багато дітей на грудному вигодовуванні пробують прикорм тільки в сім-вісім місяців, а то й пізніше. Адже відмовитися від смачного і звичного маминого молока дитині важко. Переживати, що він не наїдається одним молоком, не варто. Тут важливо спостерігати за станом, самопочуттям і розвитком малюка.
Однак залишати спроби введення прикорму теж не потрібно. Якщо дитина не хоче їсти прикорм, не наполягайте. Зачекайте сім-десять днів і знову запропонуйте малюкові дорослу їжу. Тут важливо набратися терпіння і зберігати спокій.
Нова доросла їжа часто здається діткам несмачною. Пробуйте різні варіанти страв. Нехай малюк спробує і вибере те, що подобається більше. Стежте, щоб їжа не була занадто твердою або гарячою. Немовляті пропонують м’які і теплі страви у вигляді пюре.
Часто дитина відмовляється від їжі в період прорізування зубів. Вона відчуває сильний дискомфорт і болі. Іноді підвищується температура і слиновиділення. В такий момент пропадає будь-який апетит. Підтримати і заспокоїти малюка зможе мамине молоко. Тому при прорізуванні зубів не рекомендується вводити прикорм. Крім того, грудної малюк, як і старша дитина, може відмовитися від їжі під час хвороби.
Новий продукт може викликати алергійну реакцію. Тому при включенні нових інгредієнтів в меню важливо спостерігати за самопочуттям дитини. Не забувайте робити проміжки в три-п’ять днів між введенням різних продуктів. Крім того, їжа повинна бути якісною. Інакше вона викличе проблеми з травленням і відмову від прикорму.
Що робити, якщо дитина не їсть прикорм
Спочатку з’ясуйте причину такої поведінки, а потім починайте усувати її. Якщо це алергія або порушення стільця, змініть раціон і дайте дитині відновитися. Прорізування зубів потрібно пережити. А при захворюванні, в першу чергу, важливо вилікувати дитину і забезпечити рясне пиття.
Не годуйте і не запихивайте їжу насильно, інакше дитина злякається такої наполегливості. Важливо, щоб нова їжа не заміняла грудні годування повною мірою. Комаровський та інші педіатри радять відмовлятися від ГВ поступово і поетапно. Це стане меншим стресом і для мами, і для малюка. Крім того, дитина буде знати, що молоко не відібрали. І що він може їсти і те, і інше.
Постарайтеся вчасно підхопити інтерес до їжі, коли той тільки з’явився. Тут можна застосувати метод педагогічного прикорму. Дитину садять разом з дорослими і дають спробувати мінімальні дози стандартної їжі, яку їсть вся сім’я.
Кожне нове блюдо давайте тільки на голодний шлунок. Важливо, щоб дитина зголодніла. Якщо воно не сподобалося, запропонуйте дитині інше, а до цього поверніться через тиждень. Спочатку даємо прикорм, а потім при необхідності докармливаем молоком або сумішшю.
