Психологія дошкільника має ряд особливостей, про яких батькам обов’язково необхідно мати уявлення. З моменту своєї появи на світ дитина активно розвивається і вчиться. Кожен новий день наповнений для неї неймовірними відкриттями і чудесами. Самий пік пізнавальної діяльності малюка припадає на вік від трьох до шести років. В психології це називається дошкільним періодом.
Роль гри в дошкільному віці
Багатьом батькам здається, що гра — це всього лише спосіб зайняти малюка на деякий час, щоб він не шумів і не заважав займатися важливими справами. Насправді це не так, ігрова діяльність є провідною в житті дошкільника. Завдяки різноманітності ситуацій, які моделюються в грі, дитина отримує необхідну їй інформацію і уявлення про навколишній світі.
З віком ігрова діяльність ускладнюється, тому психологи умовно ділять її на етапи:
Гра у віці від трьох до чотирьох років
Цей період підпадає під молодший дошкільний вік. Малюк віддає перевагу грати один і не може зосередитися навіть на самому захоплюючому процесі більше двадцяти хвилин. Найчастіше дитина програє ситуації, що відображають поведінку оточуючих дорослих.
Вважається, що на підсвідомому рівні малюк сприймає всі нюанси поведінки близьких йому людей і відтворює їх. Тому намагайтеся не з’ясовувати при дитині відносин, сваритися або висловлюватися про кого-небудь негативно. Будьте впевнені, що, почувши подібне, дитина кілька разів програє подібну ситуацію, і візьме її за основу своєї подальшої поведінки.
Гра у віці від чотирьох до п’яти років
Дитина середнього дошкільного віку вже інакше ставиться до ігрового процесу. Вона дуже уважно спостерігає за відносинами всередині сім’ї. Її цікавить все, що стосується особистісних взаємин, і в гру активно залучаються інші діти або дорослі. Малюки до чотирьох років починають виявляти у грі свої особисті якості — лідерські та організаторські здібності, вітаються змагальні моменти.
Кожен новий етап гри готує дитину до подальшої навчальної діяльності. Саме в середньому дошкільному віці з’являється бажання грати за ролями, тобто, дитина самостійно розподіляє ролі між усіма учасниками гри і ревно стежить за тим, щоб ніхто не порушив, встановлених правил.
Велику увагу в цьому віці малюк приділяє малювання, причому в свій малюнок він намагається вкласти абсолютно всі отримані знання про предмет. Наприклад, людина, що намальована у профіль, може мати на картинці обидва промальовані очі і руки. Психологи називають цю манеру малювання «рентгенівським малюнком».
Гра у віці від п’яти до шести років
У старший дошкільний період ігрова діяльність дитини видозмінюється. Вона стає набагато тривалішою і складнішою. Малюк може грати протягом декількох днів, у цей період відбувається активне засвоєння морально-етичних норм і правил поведінки в соціумі.
Малюка починає цікавити допомога по господарству, він намагається внести свою лепту у звичайні домашні справи і батькам варто всіляко заохочувати цей інтерес. Надалі, коли дитина пійде в перший клас, навички простої роботи по дому їй дуже знадобляться. Він буде набагато впевненіше почувати себе в новому колективі, і не буде відчувати незручностей, перебуваючи вдома до приходу з роботи батьків.
Малюванню малюк приділяє багато часу, тепер всі його творчі вишукування набувають деяку об’ємність і підпорядковуються одному задуму або сюжету.
Розвиток пам’яті в дошкільному віці
З трьох до шести років пам’ять малюка розвивається найбільш активно. До шести років дитина вже в змозі запам’ятовувати невеликі вірші, найпростіші комбінації цифр і може переказувати різні історії. Але варто мати на увазі, що в цей період пам’ять малюка все ще відноситься до образної.
Дитині простіше запам’ятовувати все нове, якщо воно викладається в ігровій формі і повторюється кілька разів. Найбільш вдало відбувається процес засвоєння нової інформації, коли вона підноситься з яскравим емоційним забарвленням у вигляді приємних образів.
Діти дуже часто просять у батьків повторювати те, що вони колись чули або вже добре знають. Це може бути улюблена казка або якась історія з життя, в будь-якому випадку малюкові не набридає слухати її десять разів поспіль.
Уява дошкільнят: особливості
У дошкільному віці уяві дитини немає меж. Малюк здатний створювати величезний і захоплюючий світ за допомогою абсолютно простих речей. Деякі діти можуть створювати свої власні казкові світи з дивовижними подробицями, подібні ігри іноді тривають місяцями.
Не варто лякатися такої бурхливої фантазії і обсмикувати малюка. Поки ще він все бачить навколишнє тільки в райдужних кольорах, дозвольте йому насолодитися цим моментом. Це дуже важливо для розвитку дитини.
Особливістю уяви дошкільника є деяка суперечливість його сприйняття світу. Фантазії виникають у дітей дуже легко, поштовхом до чергової незвичайної історії може послужити абсолютно буденна ситуація.
Але малюк вже чудово розуміє, що таке реальність, і чітко відокремлює її від фантазій. У своїй більшості уява дитини ґрунтується на вже відомі йому факти, все фантазії пов’язані з образами майбутнього. Воно малюється малюкові в сонячних і яскравих фарбах.
Мислення дошкільника: перехід до логічного сприйняття
У дошкільному віці мислення малюка дуже тісно пов’язане з образним сприйняттям світу. Він пізнає навколишній світ через звуки, фарби, усвідомлення форми предметів.
Особливе місце займають тактильні відчуття. Дошкільнику необхідно все помацати і потримати в руках, він ретельно запам’ятовує свої відчуття і надалі легко їх відтворює. Завдяки цій особливості, при виконанні всіх завдань малюк віддає перевагу вирішувати з допомогою практичних дій.
До шести років дитина починає вибудовувати причинно-наслідкові зв’язки між різними подіями, що є передумовами до логічного мислення. Саме логіка полегшить перехід дитини від ігрової до усвідомленої навчальної діяльності.
Для розвитку мислення батьки повинні велику увагу приділяти читанню вголос. Найкраще читати ті казки та історії, які будуть цікаві не тільки дітям, але і дорослим. Вони допомагають закріпити уявлення про світ і сформувати поведінкові навички.
Саме на період дошкільного віку випадає велика кількість питань до батьків. Не варто відмахуватися від малюка, адже кожне, задане їм питання, відіграє свою важливу роль у його розвитку.
Види мовлення дошкільника
Ігровий процес, який займає практично весь час дошкільника, суттєво впливає на розвиток мовлення дитини. У молодшому дошкільному віці переважає ситуативна мова, коли малюк ще не може вибудувати правильно пропозицію і вся розмова складається з різноманітних вигуків, іменників і прислівників. Зрозуміти таку мову може тільки близька людина, яка добре знає дитину.
До старшого дошкільного віку формуються навички пояснювальної промови. Малюк може вибудувати розмову, він здатний виділити головне і пояснити свою думку. В деяких випадках діти здатні навіть оскаржити позицію дорослих, використовуючи доводи і подібні приклади.
Досить часто у дошкільнят зустрічається егоцентрична мова, коли малюк розмовляє сам з собою. Він коментує свої дії і вчинки, незалежно від присутності поряд дорослих людей. Багатьох батьків така поведінка дітей лякає, але найчастіше в молодшому шкільному віці егоцентрична мова зникає повністю або частково.
Дошкільник як особистість: формування навичок і вмінь
Період дошкільного віку характеризується активним особистісним зростанням малюка. Він вже минув першу кризу трьох років і готовий з жадібністю вивчати навколишній світ і людей. У дитини виникає дуже сильна потреба у спілкуванні, у нього з’являються перші друзі, з якими він з великим задоволенням проводить свій час. Настільки ж необхідні йому і дорослі, вони стають учасниками його ігор і допомагають засвоїти деякі морально-етичні норми.
У дошкільному віці дитина відчуває вже усвідомлену прихильність до своїх батьків, вона вчиться виявляти до них любов і співчуття. Діти вперше дізнаються про такі явища, як співчуття і жертовність.
У дошкільному віці це проявляється у спробах закінчити веселу гру, якщо про це просять батьки. Або розумінням того, що з батьками необхідно ділитися навіть останньої цукеркою. Подібні дії викликають у дитини почуття гордості за себе і батьки повинні закріплювати подібні емоції похвалою на адресу дитини.
Діти в дошкільному віці повністю володіють навичками самообслуговування та гігієни. Це піднімає їх самооцінку і робить більш самостійними. Але ці навички дуже швидко втрачаються, якщо малюк не спостерігає подібної поведінки в сім’ї. Тому завжди дотримуйтеся тих правил гігієни, яких ви навчаєте своє чадо.
До шести років дитина повинна засвоїти правила поведінки в колективі. Причому вона повинна чітко розділяти колектив однолітків, де панують свої правила, і спілкування з дорослими людьми. Подібне розуміння знадобиться дошкільнику, коли він поступить в школу і потрапить в нові для нього умови.
Дітям, які розуміють, яким чином будуються взаємовідносини в соціумі, буде набагато легше стати «своїми» в будь-якій дитячій компанії.
Дуже важливим у розвитку особистості дошкільника є ставлення до нього дорослих. У період з трьох до шести років він починає відштовхуватися у своїх вчинках від похвали і осуду батьків. Він вже може самостійно відрізнити правильні вчинки від неправильних, але в якості підтвердження йому завжди необхідна реакція дорослих.
Похвала є тим важелем впливу на дошкільника, який може вмотивувати його на багато звершеннь та перемог. Батькам не варто забувати, що малюк завжди чекає їх схвалення, вираженого в словах або поцілунках. Не залишайте без уваги жодне його досягнення.
До кінця дошкільного періоду дитина вчиться стримувати свої емоції, тепер більшого значення набуває вміння контролювати себе і бути зосередженим, коли це необхідно. Дітям, які насилу справляються з цим завданням, буде дуже складно при переході в статус молодшого школяра.
Готовність дитини до школи
Готовність дитини до школи — це досить складна тема. Психологія дошкільника вельми умовно визначає таке поняття, як «готовність до навчання в першому класі».
У багатьох випадках це залежить від особистості і психотипу малюка, але можна виділити чотири складових, які визначають підготовленість до школи:
- емоційну;
- інтелектуальну;
- соціальну;
- мотиваційну.
Кожен аспект варто розглянути детально і докладно:
Емоційна готовність дошкільника
Емоційна складова готовності до школи легко визначається самими батьками. Спостерігаючи за дитиною, вони можуть з’ясувати, наскільки довго малюк здатний займатися не самою цікавою справою і бути зосередженим під час всієї діяльності. До емоційної готовності можна віднести вміння контролювати свої емоції, і гасити спалахи гніву.
Дитина повинна залишати за порогом школи своє невдоволення і поганий настрій, щоб ставити цілі і досягати результату, незалежно від емоцій, що переповнюють її. Якщо ваш малюк здатний на це, значить можна говорити про те, що емоційно він підготовлений до навчання в школі.
Інтелектуальна готовність
Інтелектуальний розвиток дитини в дошкільному віці повністю залежить від батьків. Тому саме вони повинні підготувати малюка і вкласти в нього необхідні знання. Звичайно, одні діти приходять у перший клас, вміючи читати і писати, а інші, володіючи великими кругозором, і тільки починають знайомитися з алфавітом. Можна сказати, що та і інша дитина цілком готова до школи.
Психологи відзначають, що інтелектуальну готовність можна визначити за наступними пунктами:
- уміння зв’язно висловлювати свої думки та викладати їх у вигляді послідовного емоційно забарвленого тексту;
- володіння прийомами образного мовлення;
- здатність запам’ятовувати невеликі обсяги тексту;
- загальні знання про пристрій світу і взаєминах між людьми;
- постійне збільшення словникового запасу.
Інтелектуальна готовність легше всього піддається коригуванню. Перед вступом до школи батькам необхідно приділити розвитку малюка підвищену увагу, щоб бути впевненими в тому, що перший клас не стане для нього низкою неприємностей і розчарувань.
Соціальна готовність
Дошкільник повинен добре розуміти різницю між дорослими і однолітками, вміти вибудовувати з ними відносини. Дитина перед вступом до школи вже добре володіє розумінням законів колективу і здатна підкорятися правилам, що обмежує її свободу дій.
Мотиваційна готовність до школи
Хочеться сказати, що це самий умовний аспект. У більшості дошкільнят він формується досить пізно, багато тільки в першому класі досягають певного рівня мотиваційного розвитку. Він включає в себе деяку внутрішню позицію малюка, коли він здатний чітко розуміти навчальне завдання і виконувати його, орієнтуючись не на похвалу, а на власну жагу знань.
Усвідомлена пізнавальна діяльність у цьому випадку стає головним мотиватором молодшого школяра. Він повинен прагнути до успіхів у навчанні і бути здатним самостійно ставити цілі, яких необхідно досягти.
На жаль, повністю бути готовим до школи практично неможливо. Психологія дошкільника така, що діти в основному мають ті чи інші перераховані вище аспекти, що в ідеалі недостатньо для успішної та швидкої адаптації в першому класі.
Дошкільний період належить до найважливіших у житті дитини. Тому батькам варто серйозно поставитися до діяльності малюка та брати в ній активну участь. Адже без рідних людей особистісне і психологічне зростання дошкільника просто неможливе.
Якщо ви хочете, щоб у вас ріс врівноважений та щасливий малюк, який в майбутньому стане радувати вас шкільними успіхами, постарайтеся зробити кожен його день незвичайним. Можливо, тоді і ви зможете поглянути на звичний світ захопленими очима свого малюка.
