При вигляді дитини, яка гірко плаче у багатьох жінок (і не тільки в них!) просто серце розривається. Ми відразу кидаємося втішати ридаюче чадо, зі швидкістю справжнього екстрасенса намагаємося вгадати, що його турбує… А дитина плаче все сильніше! Ну як тут не впасти у відчай?
Плач немовляти зрозуміти легко: або йому боляче, або хочеться на ручки, чи він хоче їсти або пити, або просто замерз. Досить усунути причину занепокоєння, ласкаво усміхнутися, – і дитина тут же заспокоюється і засинає. А що робити з дітьми більш старшого віку? Скажімо, у три роки діти мали б вести себе спокійніше. Проте багато хто все одно плачуть, та так, що мами з сумом згадують їх дитячі роки.
Ми розповімо вам про те, які слова допоможуть вашій дитині прийти до себе та заспокоїтися.
Чого говорити не варто
Причина, з якої дитина плаче, може бути найнесподіванішою. І це не тільки звичайна смуток. Малюк може відчувати цілу гаму різноманітних емоцій: сердиться, ображається, досадує, хвилюється, боїться і навіть занадто сильно радіє. Якщо ви запитаєте його, що сталося, то навряд чи почуєте зрозумілу відповідь. Адже і самій дитині буває нелегко зрозуміти і виразити свої почуття.
Фрази на кшталт «Досить ревіти!» або «Зараз же перестань плакати!» можуть тільки погіршити ситуацію.
Малюк вирішить, що вам неприємні його емоції, і буде намагатися придушити їх, в результаті чого буря у нього в душі може тривати досить довго. Це може привести до самих непередбачуваних наслідків: несподіваним викидам агресії, потоками сліз без всякої видимої причини. Може трапитися і так, що одна лише недбало кинута фраза занурить дитину в ще більший розлад, а через роки приведе його на прийом до психотерапевта.
Переконавшись, що слова зробили тільки гірше, ми намагаємося відвернути увагу дитини, зацікавити його чимось стороннім. Це може спрацювати, а може й ні до чого не привести. Якщо дитина посварилася з однолітком з-за іграшки, то його можна спробувати заспокоїти, запропонувавши іншу. Але якщо він хотів, скажімо, зробити щось самостійно (наприклад, надіти шкарпетки або зав’язати шнурки) то краще дати йому висловитися, а потім надати можливість до самостійних дій.
Як заспокоїти дитину
Перш ніж почати заспокоювати своє чадо, постарайтеся заспокоїтися самі.
- Ви втомилися?
- Насилу пригнічуєте лють?
- Плач дитини буквально зводить вас з розуму?
Видихніть і приведіть в порядок свої думки. Відсутність дратівливості – ключовий елемент у спілкуванні з дитиною. Відчуваєте роздратування? Знайдіть його джерело. Так, це нелегко. Але якщо перебрати все, що пройшло за день – проблеми на роботі, сварку з чоловіком, втрачену на пошті посилку та інші «дорослі» справи, – ви зможете досить швидко знайти джерело власного роздратування.
Геть відкиньте всі думки про нього з голови, вони будуть тільки заважати вам. Це дійсно складно, але все ж таки можливо. Подумайте про те, що стояча перед вами дитина має нітрохи не менші, а, можливо, набагато більші страждання. Йому так потрібні ваша ласка, турбота, увага. Уявіть себе на його місці! Дуже скоро всі зовнішні подразники відступлять, і залишиться тільки переповняюче вас почуття жалю.
Заспокоїлися? От і чудово! Тепер давайте заспокоїмо вашого малюка.
Що потрібно говорити
Отже, ви швидко аналізуєте ситуацію і розумієте причину, хоча б приблизну, яка привела дитину в такий стан.
Припустимо, у малюка не виходить надіти шкарпетки. Тактовно запропонуйте йому свою допомогу:
«Давай спробуємо зробити це разом? Хочеш, покажу, як одягти їх?»
Навіть якщо він не заспокоївся і продовжує плакати і твердити «Я сам!», він тепер знає, що ви готові йому допомогти в разі невдачі. Швидше за все, провозившись ще трохи, він звернеться до вас за допомогою. А коли носочок буде правильно надітий, швидко заспокоїться, розвеселиться і побіжить демонструвати результати спільних праць старшій сестричці.
А що робити, якщо ви не знаєте, як допомогти дитині? Якщо вона і сама не може пояснити, що з нею сталося? У цьому випадку підійде фраза:
«Я бачу, що тобі важко… »
Цими словами ви даєте зрозуміти, що дитина завжди може розраховувати на вас і що його заклик про допомогу почули.
Допоможіть дитині висловити свої почуття. Підійде фраза:
«Я розумію, що ти… Це нормально!»
Замість трикрапки вставте емоцію, яку відчуває дитина. Допоможіть маляті розібратися в тому, що діється в його душі. Це вірний шлях до відновлення спокою.
«Я розумію, це було дуже… (прикро, неприємно, сумно).
Знову-таки, ви допомагаєте дитині усвідомити, що викликало у нього настільки сильний розлад.
Якщо вам здається, що малюк втомився і плаче саме тому, запропонуйте йому відпочити в тихому затишному місці. Пограйте з ним або розкажіть спокійну казку з мирним веселим сюжетом. Тут вам допоможе фраза:
«Давай перепочинемо!»
Якщо ви випадково дали дитині зрозуміти, що його сльози дратують вас, краще всього покваптеся показати йому протилежне. Для цього як не можна краще підійдуть міцні обійми і фраза:
«Я з тобою!»
Якщо дитина не занадто зла, це допоможе його заспокоїти.
Якщо дитина виглядає чимось незадоволеною, запропонуйте їй допомогу:
«Хочеш, я допоможу?»
Якщо ви не можете самостійно зрозуміти, що сталося, ласкаво запитайте:
«Я бачу, ти засмутився, але не розумію, що сталося. Допоможеш зрозуміти?»
Зазвичай після цих слів дитина стримує емоції і намагається пояснити, що сталося.
Якщо нічого не допомагає, на допомогу прийде фраза:
«Давай разом подумаємо, що робити».
Сказавши це, сядьте поряд з малюком і спокійно, на рівних, обговоріть сформоване положення. Запропонуйте дитині вихід із ситуації.
«Ти мій хороший! Я так люблю тебе!»
Ця фраза майже напевно допоможе маляті заспокоїтися. Найскладніше вимовити її, так як робити це треба в стані повної душевної рівноваги. Втім, досить почати вимовляти ці слова – і любляче материнське серце зуміє втілити їх в потрібні емоції.
Хочете, щоб ваш малюк був спокійний, усміхнений і урівноважений? Відкиньте всі негативні емоції і любите його таким, який він є! Як тільки у вашій власній душі запанують мир та спокій, ви відразу помітите довгоочікувані зміни в поведінці вашої дитини.
