Багато батьків вважають легкі шльопки допустимими у вихованні дітей. Дискусії з приводу, чи можна бити дитину, ведуться вже давно. Сучасні психологи переконані, що будь-які тілесні покарання, завдають серйозної шкоди психологічному стану та фізичному здоров’ю дітей.
Дитина стає агресивною, замкнутою і депресивною. Американські педіатри протягом кількох років проводили дослідження з даної проблеми, результати яких нещодавно опубліковані в журналі Pediatrics.
Дослідження довели шкоду не тільки тілесних покарань, але і словесних образ. Подібна поведінка батьків, вихователів чи вчителів принижує дитину знижує розумові здібності та інтелект, негативно впливає на психіку і розвиток. Давайте розберемося детальніше, чи можна бити дітей у цілях виховання. І дізнаємося, чому цього не варто робити.
Чому не можна бити дітей
Ще 1989 року Конвенція ООН з прав дитини заборонила будь-які тілесні покарання дітей. Дана вимога покликана захистити малюка від фізичного та психологічного насильства, словесних образ і принижень, грубого і недбалого поводження, експлуатації, сексуального зловживання і навіть від відсутності турботи.
Але подібні вимоги дотримуються далеко не завжди. Член Академії педіатрії США і провідний автор дослідження Роберт Седж говорить, що прояви агресії і фізичне покарання особливо небезпечно для дітей до року. Адже в цьому віці дитина навіть не розуміє, за що її карають.
Крім того, у такого малюка підвищується ризик пошкоджень. В даному випадку, на думку експерта, відповідним рішенням стане зайняти і відвернути немовля, а не лаяти. Такої ж думки дотримується відомий вітчизняний педіатр Комаровський.
А на погану поведінку дітей старшого віку та дошкільнят Седж пропонує тимчасово не звертати увагу і не реагувати, хоча б кілька хвилин. А в шкільному ж віці потрібно створити такі умови, де малюк не зможе вести себе неправильно.
Наприклад, якщо малюк ще не вміє самостійно переходити дорогу, їздити на ескалаторі і в громадському транспорті, привчіть в такі моменти триматися за руку дорослого. Поступово він навчитися правильній поведінці в подібних місцях.
Тілесні покарання не приносять ніякої користі. У цьому переконані і самі батьки, які проходили дослідний питання. Понад 73% дітей протягом десяти хвилин після покарання відновлюють поведінку, за яке покарані. При цьому насильство негативно позначається на стані та розвитку малюка.
Як показують дослідження, діти, до яких застосовувалося фізичне покарання понад двох разів на місяць до віку трьох років, до п’яти років ставали набагато агресивніше ніж діти, до яких насильство не застосовувалося. До дев’яти років у таких школярів спостерігається бідна мова, проблеми у спілкуванні з однокласниками і вчителями.
Подібні агресивні заходи у вихованні малюка негативно впливають на структуру мозку і скорочують обсяг сірої речовини, що згодом знижує інтелект і розумові здібності. Фізичне покарання призводить до виникнення тривожності і стресового стану.
Але не тільки тілесні покарання призводять до негативних наслідків. Проблеми виникають, якщо сильно кричати, лаяти і обзивати дитину. Це принижує малюка, в наслідок чого в підлітковому віці 13-14 років він відчуває депресивний стан і демонструє проблемну поведінку. Підлітки роблять щось на зло, нерідко виникають конфлікти з однолітками, батьками, вчителями.
До чого призводять тілесні покарання
- У дітей до 1,5 років підвищується ризик ушкоджень, аж до переломів і інших небезпечних наслідків;
- Систематичне фізичне покарання провокує агресивну поведінку, конфлікти і скандали в родині, погіршується взаємодія і взаємовідносини між батьками і дітьми;
- Порушення психічного здоров’я і соціальних навичок. Малюкові важче встановити контакт з іншими людьми, в т. ч. з однолітками;
- Посилення агресії у дітей дошкільного та шкільного віку;
- Погіршення фізичного стану, серед якого передчасна втома і слабкість, безсоння, порушення сну, ослаблення імунітету і часті хвороби;
- Погіршення психічного та емоційного стану, серед якого поганий і пригнічений настрій, розвиток невропатологий, депресія;
- Виникнення у дітей почуття страху, невпевненості в собі;
- Покарання призводять до ще більшого покарання. Коли батько шльопає дитину по попі і не бачить результату, він нерідко приходить до висновку, що таких заходів недостатньо. У результаті він починає карати малюка частіше і сильніше;
- Діти при постійних покарання вже перестають адекватно сприймати подібні заходи. З боку вони здаються невихованими і розпещеними. Але в дійсності вони не розуміють, як себе правильно вести, що від них вимагають батьки;
- Якщо продовжувати бити і бити дитину, істерики і сліз не уникнути. Це тільки погіршить ситуацію. Заспокоїти малюка в подальшому стане важко;
- Коли батько кричить і кричить, б’ється і розпускає руки, він подає приклад дітям. В результаті останні думають, якщо ти злий або розсерджений, потрібно чинити тільки так. Тому в майбутньому він стане з’ясовувати стосунки з допомогою крику та кулаків.
Бити чи ні
Фізичні покарання дають миттєвий ефект. Але з часом дитина перестає сприймати такі заходи, або ефект проходить дуже швидко. При цьому багато батьків думають, якщо злегка шльопнути малюка рукою, це не порахується тілесним покаранням.
Проте педіатри стверджують, що навіть легкі шльопки викликають негативні наслідки. У даному разі дитина стане думати, що проблеми можна вирішувати за допомогою насильства. Навіть якщо злегка шльопати малюка, він виростає агресивним, а в майбутньому зіткнеться з труднощів при спілкуванні.
Якщо шльопати малюка часто, він втрачає чутливість до такого покарання. І батькам доводиться переходити на більш жорсткі заходи. Іноді батьки стикаються з проблемою, коли вони не можуть впоратися з емоціями. Втома, проблеми на роботі, неслухняний малюк і так далі. Це нерідко викликає агресивну поведінку по відношенню до дітей.
Завжди контролюйте себе. Якщо ви вже розсердилися і готові вдарити малюка, зупиніться, вийдіть на вулицю чи в іншу кімнату, випийте склянку води. Остудіть запал і заспокойтеся. Головне, не бачити малюка. Розум і здатність тверезо мислити скоро повернеться. Таким чином, ви не тільки допоможете собі і уникнете агресії, але і навчіть дітей спокійно справлятися з емоціями, тримати ситуацію під контролем.
Якщо ви все ж вдарили малюка, попросіть прощення і постарайтеся пояснити, чому так зробили. Наприклад, якщо він перебіг дорогу без дорослого або в не призначеному місці або пішов гуляти без дозволу і т. д., скажіть, що дуже злякалися за дитину.
Не використовуйте навіть погрози ляпанцю або ударів ременем. Погрожуючи, що дитина зараз отримає, вона стає агресивною. Батькам здається, що діти їх провокують. Після вжитих заходів малюк може навіть відчути полегшення. Адже тепер вже нічого не загрожує.
Що робити, якщо дитина не слухається
Але що робити, якщо дитину не можна навіть шльопнути, а він не слухається. Сьогодні дитячі психологи пропонують масу різних заходів і правил виховання. Причому важливо дотримуватися стратегії, які підходять дитині за віком. Важливо, щоб він розумів, що потрібно від нього в даний період.
Головне правило в процесі виховання дітей – постійно розмовляти, доступно, чітко і зрозуміло пояснювати. Не підвищуйте тон, не кричіть, не лайтеся і вже тим більше не бийте малюка. Педіатри радять починати з позитивної поведінки та рольових моделей. Потрібно встановити правила, які потрібно послідовно виконувати, визначити межі дозволеного.
Карати дітей можна, але гуманними способами. Сьогодні зарубіжні педіатри пропонують замість ляпанців поставити дитину в куток на розумний час. Тривалість залежить від віку малюка. Наприклад, п’ятирічного малюка ставимо в кут на п’ять хвилин.
Не позбавляйте дітей як покарання чогось корисного, важливого і необхідно. Наприклад, не забороняйте ходити в улюблену спортивну секцію або творчий гурток, не забороняйте спілкуватися з одним або бабусею і дідусем. Не позбавляйте малюка прогулянки і їжі. Можна заборонити даремні заняття, наприклад, перегляд телевізора або гру на комп’ютері.
При покаранні поясніть малюкові, що ви злитеся на конкретний вчинок, а не на його самого. Карайте малюка відразу після того, як він скоїв проступок. Не відкладайте покарання, інакше він може забути, що накоїв.
Покарання має стати символом, а не способом заподіяти фізичний біль або нанести емоційну травму, викликати страх або агресію. Виразно, чітко і повільно пояснюйте дітям кожен вчинок, рішення і проблему. Пропонуйте малюкові самостійно подумати, як вийти з тієї чи іншої ситуації. Важливо, щоб він розумів, за що покарання.
Пам’ятайте, що ви приклад для дитини. Виховання дітей багато в чому базується на прикладі поведінки батьків. Дійте розумно і спокійно, і дитина стане надходити також. Проявляйте турботу, говорите «будь ласка», коли про щось просите малюка. А коли він виконає прохання, обов’язково подякуйте. І обов’язково виконуйте обіцянки.
Не забувайте хвалити малюка, навіть якщо у того щось не виходить. Батьківська підтримка дуже важлива для дітей. Якщо дитина до двох-трьох років сильно вередує, просто переведіть його увагу.
