Імуномодулятори: шкода чи користь, чим небезпечні, гідності, недоліки

Шкода від застосування імуномодуляторів поєднується з користю зміцнювальних препаратів. Щоб ліки поліпшили стан організму, потрібно чітко уявляти собі механізм їх дії і розуміти, коли варто їх застосовувати, а коли краще відмовитися від вживання.

Що таке імуномодулятор

Імуномодуляторами називають препарати, спрямовані на зміцнення захисних сил організму. Такі засоби впливають на імунну систему, запускають синтез певних сполук і підвищують стійкість до вірусів і простуд.

Найчастіше препарати застосовують при ослаблених захисних силах організму. Але зустрічаються і зворотні ситуації. Окремі ліки призначені для придушення сил імунітету, якщо його активна робота перешкоджає терапії конкретного захворювання. Імуносупресори також потрапляють в категорію імуномодуляторів, хоча і надають нестандартну дію.

Класифікація імуномодуляторів

Прийнято виділяти кілька типів імуномодуляторів залежно від походження:

  1. Ендогенні. До цієї категорії відносяться інтерферони та інші речовини, що виробляються безпосередньо людським організмом.
  2. Синтетичні. До цієї групи потрапляють всі аптечні лікарські препарати, призначені для спрямованої корекції імунітету при його недостатньої або надмірної роботі.
  3. Екзогенні. Такі імуномодулятори містяться в рослинах та продуктах тваринного походження і корисних бактеріях. Вони потрапляють в організм людини ззовні, проте не є синтезованими штучно.

В цілому кориснішими вважаються імуномодулятори екзогенного типу, оскільки вони мають природне походження. Але при серйозних збоях в роботі імунітету призначають саме синтетичні сильнодіючі препарати.

Імуномодулятори не можна приймати безперервно, так як природні функції імунітету при цьому порушуються.

Увага! При частій захворюваності на ГРВІ та грип приносять користь імуностимулятори. Ліки, що пригнічують відповідь захисної системи, призначають при аутоімунних недугах і після трансплантацій.

Класифікувати імуномодулятори прийнято також за способом застосування.

Виділяють дві групи препаратів:

  1. Місцеві. Такі ліки поставляються зазвичай у вигляді спреїв і призначені для обробки верхніх дихальних шляхів і посилення опірності слизових оболонок. Використовувати їх пропонується при респіраторних захворюваннях, що вражають носоглотку, а також для зміцнення імунітету у дітей і літніх людей. До найвідоміших препаратів такого типу можна віднести Імудон, Гриппферон, ІРС-19 і інші.
  2. Системні. Ліки загального дії мають більш сильний ефект, ніж спреї для місцевого застосування. Вживають їх зазвичай перорально або розсмоктують під язиком, в процесі терапії дотримуються схеми, що зазначена в інструкції. Діючі речовини препаратів потрапляють безпосередньо в тканини і кровотік і активують захисну систему в цілому. Серед популярних ліків можна назвати Імунал, Кагоцел, Циклоферон.

До системних імуномодуляторів відносять також розчини для виконання ін’єкцій — Альтевір, Рідостін, Інгарон і інші. При внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні препарати починають діяти практично миттєво.

Користь від імуномодуляторів

Імуномодулятори є препаратами сильної дії, тому приймати їх потрібно за вказівкою лікаря.

Зазвичай ліки призначають при наступних станах:

  • важко протікають ГРВІ та грип, особливо з частими рецидивами;
  • герпес — вірус проявляється саме на тлі ослаблення імунітету;
  • онкологія — ракові пухлини пригнічують захисні сили організму, і при цьому будь-які інфекції є подвійно небезпечними для пацієнта;
  • СНІД — ВІЛ-хворі особливо уразливі перед респіраторними захворюваннями;
  • вірус папіломи — недуга рецидивує при загальному ослабленні опірності організму;
  • алергічні стани — посилити імунітет необхідно для запобігання бактеріальних інфекцій, які можуть проникнути через пошкодження на шкірі, і для захисту від ускладнень з боку дихальної системи.

Імуномодулятори часто призначають вже після перенесених простудних захворювань для прискореного відновлення. У деяких випадках препарати виписують, якщо пацієнт проживає в районі з неблагополучною екологією. Зовнішнє середовище робить сильний вплив на імунну систему і може комплексно пригнічувати її роботу, роблячи організм більш уразливим перед будь-якими захворюваннями.

Вживати препарати для зміцнення захисних сил не можна безконтрольно і без реальних свідчень. Імуномодулятори в такому випадку можуть тільки виснажити і послабити природний імунітет, що призведе до загострення хронічних захворювань і виникнення нових недуг.

При легких порушеннях в організмі найбільш безпечними вважаються рослинні гомеопатичні імуномодулятори.

Чим шкідливі імуномодулятори

Користь і шкода від імуномодуляторів неоднозначні. При грамотному застосуванні ліки зміцнюють організм і полегшують перебіг гострих і хронічних недуг.

Але при безконтрольному прийомі, передозуваннях або неправильному підборі препаратів можливі побічні ефекти:

  1. Імуномодулятори при вживанні без реальної необхідності здатні провокувати стан гіперактивності захисної системи. Імунітет в даному випадку не тільки ліквідує віруси і бактерії, але і звертається проти природних сполук, присутніх в самому організмі. На тлі такої реакції часто розвивається алергічна непереносимість окремих продуктів і лікарських препаратів. У найважчих випадках виникають хронічні захворювання травної, серцево-судинної, обмінної системи, суглобового апарату — імунітет атакує безпосередньо внутрішні органи і тканини.
  2. При надмірному вживанні імуномодулятори не зміцнюють, а послаблюють захисні функції. Відбувається збій протизапальних механізмів, і організм припиняє чинити опір вірусам та інфекціям. Особливо часто на тлі такого порушення починають активно розвиватися умовно-безпечні грибки і бактерії, провокуючи, зокрема, кандидоз.

При окремих станах імуномодулятори прямо протипоказані до вживання.

Приймати препарати з цієї категорії не можна:

  • при ревматоїдному артриті;
  • при цукровому діабеті;
  • при деяких формах бронхіальної астми;
  • при токсичному дифузному зобі і тиреоїдиті;
  • при системному червоному вовчаку;
  • при первинному гломерулонефриті;
  • при аутоімунному гепатиті;
  • при цирозі печінки;
  • при розсіяному склерозі;
  • при хворобі Аддісона.

Всі перераховані недуги безпосередньо пов’язані з порушеннями в роботі імунітету і обмінної системи. Необережне додаткове втручання в захисні механізми призводить тільки до загострення захворювань, а не до поліпшення стану.

Висновок

Шкода від імуномодуляторів проявляється при необережному або надмірному вживанні лікарських засобів без призначення лікаря. Препарати можуть надавати зворотний ефект і послаблювати захисні функції організму, хоча при адекватному застосуванні допомагають справлятися з багатьма недугами.

Сподобалась стаття? Будь ласка, поділіться зі своїми друзями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: