Патології таких органів шлунково-кишкового тракту, як печінка, шлунок, підшлункова залоза і кишечник, проявляються різноманітними симптомами. Найбільш частим ознакою вважається виражена болючість в черевній порожнині. Її виникнення може бути обумовлене хронічним перебігом різних захворювань. Наступний їх ознака – печія або гіркота в роті – свідчить про порушення відтоку жовчі або речовини, що міститься в дванадцятипалої кишці. Причини такого порушення можуть бути різними, і діагностувати їх правильно можливо тільки в медичному закладі з використанням спеціальних методів і аналізів.
Причини виникнення
До факторів, що провокує поява гіркоти у роті, відносять неправильне харчування, хронічні захворювання, порушення обміну речовин та інші. Симптом може сигналізувати про підвищений рівень кислотності або ураженні слизової оболонки.
Основні причини
До основних причин, що викликають гіркоту у роті, відносять наступні:
- Зловживання алкогольними чи тютюновими виробами. Шкідливі складові речовини чинять негативний вплив на обмінну та переробну функції ШКТ. Підвищується рівень кислотності, знижується захисна функція слизової оболонки стравоходу і шлунка. Шкоду, заподіяну системі травлення внаслідок неправильного харчування і способу життя, може виявлятися в тому числі гіркотою в роті.
- Неправильний щоденний раціон. При надмірному вживанні їжі, що містить природну кислоту, наприклад, апельсини, консервація, шлунковий сік виробляється посилено, тим самим пошкоджуючи слизисті оболонки травної системи.
- Хвороби. Гіркий присмак у роті може виникнути з причини надмірної наповненості шлунка або його здуття, що викликає неприємну відрижку.
- Ураження бактеріями. При попаданні в людський організм шкідливих бактерій, таких як Хелікобактер пілорі, продукти їх життєдіяльності роз’їдають слизову оболонку травного тракту. Потрапляючи в пошкоджені місця, кислота призводить до появи опіків, далі розвивається гастрит і виразкова хвороба. Патогенні бактерії також викликають гіркуватий присмак у ротовій порожнині.
- Паразити. Одним з головних ознак зараження паразитами вважається гіркуватий присмак.
- Порушення відтоку жовчі. Коли з якоїсь причини відбувається закриття жовчовивідних проток жовчного міхура, розвивається така хвороба, як обтураційна жовтяниця, яку супроводжує свербіж, жовтизна шкіри і порушення в роботі центральної нервової системи, гіркий присмак у ротовій порожнині. Порушений відтік жовчі викликає гіркоту у роті.
- Порушення рівня гормонів. Гіпотиреоз призводить до посиленого виділення гормонів щитовидною залозою, що викликає великий викид адреналіну в кров. Адреналін дратує рецептори жовчовивідної системи, провокуючи скорочення гладком’язових мускулатури. Жовч при цьому застоюється і викликає неприємне відчуття гіркоти.
- Цукровий діабет. Люди, у яких діагностовано цукровий діабет, часто скаржаться на гіркий присмак. Такі ознаки з’являються при високому рівні глюкози у плазмі.
- Онкологічні захворювання. За наявності онкологічних патологій у шлунково-кишковому тракті зміни смакових відчуттів неминуче. У переважній більшості випадків у перелік скарг пацієнтів, які страждають від онкології травної системи, входить і гіркий присмак у ротовій порожнині.
Такий же симптом може викликати тривале лікування з використанням антибіотиків або антигістамінних препаратів. Отруєння організму хімічними речовинами або запальний процес у ротовій порожнині характеризуються гіркуватим присмаком.
Рефлюкс
Спочатку проявляється відчуттям гіркоти за грудиною, а потім і гірким присмаком у роті. При рефлюксі відбувається неконтрольоване виділення шлункової кислоти з шлунку прямо в рот. Характерним для цієї хвороби є наліт на язиці.
Жовчокам’яна хвороба
Жовчнокам’яна хвороба характеризується порушенням роботи жовчовивідних шляхів. Це загрожує порушенням відтоку жовчі, яка мимоволі проникає в область шлунка, потім в стравохід і ротову порожнину, викликаючи гіркий присмак.
Зараження лямбліями
Проникаючи в людський організм, личинки лямблій локалізуються в тонкому кишечнику, прикріплюючись до ворсинистым стінок, тим самим дратуючи їх. Шлункові функції досить швидко порушуються, в животі все частіше починає виникати біль, може посилитися газоутворення, з’явитися бурчання. Природний відтік жовчі також порушується, хворий скаржиться на часто виникає головний біль, поганий сон, запах з рота, зниження апетиту і гіркуватий присмак у роті.
Діагностика для визначення захворювання
Така симптоматика, як печія або біль, з’являється у людини з абсолютно різних причин. Тому для постановки точного діагнозу в обов’язковому порядку проводиться повна діагностика організму, щоб виключити інші хвороби.
Спочатку, ставлячи пацієнту попередній діагноз, лікар розпитує про всіх супутніх симптомів, про час появи гіркоти, коли вона посилюється, існує взаємозв’язок із вживанням їжі або фізичною активністю. Максимально докладна інформація сприяє скороченню кількості обстежень. Як правило, пацієнтам призначають наступні діагностичні методики:
- Фіброгастродуоденоскопія – за допомогою цього методу визначається наявність і ступінь ураження шлункових стінок, дванадцятипалої кишки або стравоходу.
- Ультразвукова діагностика органів шлунково-кишкового тракту – дозволяє виявити наявність застою жовчі і діагностувати великі новоутворення, а також пошкодження незначних розмірів.
- Капсульна ендоскопія – метод обстеження стравоходу, кишкової системи та шлунка. Невеликих розмірів капсула з камерою, переміщаючись по травній системі, досить докладно показує стан слизової оболонки і стінок органів.
Щоб підтвердити діагноз, також призначаються лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові. З його допомогою визначається рівень еритроцитів і кількість імунних клітин. Якщо еритроцити знижені, розвивається анемія, як правило, її причиною є недостатня кількість заліза в організмі. Це і призводить до горьковатому присмаку в роті. Наявність імунних клітин вказує на бактеріальну або паразитарну інвазію або розвиток запального процесу в організмі пацієнта.
- Аналіз калу. Хвороби печінки або жовчовивідної системи провокують колірні зміни калових мас, наприклад, знебарвлення, або наявність жирових вкраплень. Також в калових масах можуть бути виявлені шкідливі мікроорганізми або личинки паразитів, які є причиною неприємного симптому.
При підозрі на хворобу шлунка додатково призначають такі аналізи:
- РН-метрию шлункового вмісту, що дає можливість виявити патологічні зміни кислотності протягом певного часу. Таким способом можна діагностувати розвиток виразкової хвороби чи гастриту, що на початкових етапах викликає гіркоту у роті.
- Аналіз кислотоутворюючою шлункової функції. Якщо шлункова кислота постійно виділяється в надмірній кількості, зростає ризик пошкодження слизової оболонки.
- Уреазний дихальний тест дає можливість визначити наявність шкідливого мікроорганізму Хелікобактер пілорі.
Лікування
Гіркота в роті починають лікувати тільки після встановлення точного діагнозу. Як правило, терапевтичний курс включає не тільки прийом медичних препаратів, але і повна зміна життєвого устрою: поліпшення способу життя, правильне здорове харчування, народні методи лікування, в найбільш важких випадках може знадобитися і операція.
Лікарські препарати використовувати самостійно не рекомендується, їх повинен призначати лікар, виходячи з картини хвороби. Як правило, лікар призначає такі препарати, як:
- «Церукал»;
- «Омез»;
- «Алмагель»;
- «Смекта»;
- «Ранітидин»;
- «Активоване вугілля»;
- «Полісорб»;
- «Мезим»;
- «Панкреатин».
З дозволу лікаря, якщо дозволяє стан здоров’я і при відсутності серйозних хвороб, позбавитися від гіркоти можна за допомогою наступних народних рецептів:
- Насіння льону. Столову ложку насіння льону заливають невеликою кількістю окропу і залишають настоюватися на 3-4 години. Отриманий кисіль приймають перорально, половину — вранці, половину — ввечері.
- Чай з трав. Деревій, мелісу, м’яту і мати-й-мачуху заливають окропом і настоюють 30 хвилин. Пити замість звичайного чаю.
Профілактика
Пацієнту забороняється вживати алкогольні та тютюнові вироби, скорочується споживання кави та чаю, вітається дробовий спосіб харчування. Останній прийом їжі має бути не менше, ніж за 4 години до сну. Рекомендується максимально уникати стресів і фізичних перенапруг, багато гуляти на свіжому повітрі і досить відпочивати.
З харчування рекомендується прибрати або скоротити наступну їжу:
- жирну;
- смажену;
- сильно солодку, гостру або солону;
- копчену;
- консервовану;
- кислі фрукти.
Корисно їсти кисломолочну їжу, різні каші, нежирне м’ясо, бульйон, кисіль, чай з лікарських трав. Їжа повинна бути теплою, але не гарячою. Якщо турбує гіркота в роті, бажано скоротити до мінімуму споживання томатів, бобових і капусти.
