Гастрит зі зниженою кислотністю - види, причини, діагностика, лікування

Запалення слизової оболонки шлунка в медицині називають гастритом. Для хронічного гастриту характерні два види прояву: з підвищеною або зниженою кислотністю. Друга форма є найбільш небезпечною, оскільки часто не має яскраво вираженої симптоматики і по мірі розвитку здатна викликати важкі наслідки, аж до шлункового раку. Крім цього захворювання супроводжується сильними болями в шлунку, що значно погіршує якість життя хворого.

Опис патології

У нормі в шлунку підтримується дуже кисле середовище за рахунок вироблення соляної кислоти. Така кислотність є необхідною для повноцінного переварювання їжі. Крім того соляна кислота сприяє загибель патогенної мікрофлори, перешкоджаючи її проникненню у відділи кишечника.

Гастрит зі зниженою кислотністю – це патологія, при якій кислотність шлункового соку знижується. Як підсумок – шлунковий сік стає не здатним якісно переробляти їжу. Залишки неперетравленої їжі викликають гнильні і бродильні процеси в шлунку, знижуються його захисні можливості – інфекційні збудники вільно проходять далі по травному тракту, провокуючи різноманітні хвороби. Кількістю соляної кислоти визначається здатність засвоювати корисні мікроелементи і вітаміни з продуктів харчування, тому нерідко у таких пацієнтів попутно виявляється анемія.

Наявність запального процесу в слизовій оболонці викликає загибель обкладальних клітин, що продукують соляну кислоту і ферменти, і їх замінюють клітини сполучної тканини. Процес знищення обкладальних клітин незворотній: за їх кількістю визначається ступінь тяжкості захворювання. Легка ступінь діагностується при атрофії до 10% клітин, середня – в інтервалі від 10 до 20%, важка – від 20% і вище.

Види захворювання

Гастрит зі зниженою кислотністю має ту чи іншу різновид, що визначається локалізацією вогнища запалення і симптоматикою.

Хвороба приймає наступні види:

Атрофічний гастрит зі зниженою кислотністю. При даній формі патології слизова оболонка стоншується, йде атрофія тканин, втрата захисних можливостей. Фахівці виділяють додатково два підвиди: антральний і дифузний. При істотному зниженні кислотності шлункового соку зростає ризик розвитку онкологічного захворювання.
Хронічний гіпоацидний гастрит. Для такого типу хвороби характерно повільний розвиток: спочатку рівень кислотності сильно підвищується. При відсутності лікування відбувається відмирання клітин, що виробляють кислоту. На якийсь період рівень кислотності нормалізується, але потім триває подальша атрофія тканин шлункової слизової. Патологія набуває хронічну форму, делящуюся на підвиди: стадія компенсації, часткової компенсації і декомпенсації.

Причини розвитку

Гіпоацидний гастрит формується під впливом конкретних факторів. Часто їм страждають дорослі і літні люди, досить рідко патологія діагностується у дітей. Причини виникнення недуги можуть бути внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх причин відносять спадковість, яка обумовлює високу вразливість епітелію шлунка до різних подразників. Також спровокувати захворювання можуть збій у роботі ендокринної системи, патології травного тракту, щитовидної залози, нирок.

Перелік зовнішніх факторів більш великий і включає в себе:

зловживання смаженої, гострої, солоної їжі, консервами;
зловживання спиртними напоями і палінням;
неякісне пережовування їжі;
нерегулярні прийоми їжі протягом дня;
прийом деяких лікарських засобів (антибіотиків, цитостатиків, нестероїдних протизапальних препаратів);
постійне психоемоційне напруження, що приводить до гальмування моторики шлунка та зниження концентрації кислоти.

В більшості випадків причиною розвитку гіпоацидному гастриту є мікроб хелікобактер, який у разі інфікування запускає запальний процес на слизовій шлунка і пошкоджує клітини.

Симптоматика

Гіпоацидний гастрит проявляється загальної та локальної симптоматикою, яка все виразніше у міру падіння рівня кислотності. Спочатку симптоми гастриту шлунка з пониженою кислотністю носять епізодичний характер.

Локальними ознаками захворювання є:

Важкість у шлунку після їди. На перших етапах відчуття виникає після рясного вживання їжі, а згодом тягар провокує будь-перекус.
Нудота, відрижка з гнильним запахом, присмак металу в роті, посилене відділення слини.
Печія. Багато пацієнтів помилково вважають, що печіння в грудях свідчить про підвищеної кислотності, але рефлюкс супроводжує і гастриту із зниженою кислотністю. Навіть дуже низька концентрація кислоти в шлунковому соку здатна викликати подразнення стінок стравоходу.
Здуття кишечника, коліки, запор або діарея. Оскільки шлунок втрачає здатність якісно переробляти їжу, то спостерігається її застій у шлунку. Залишки продуктів гниють і бродять. Патогенні мікроорганізми проникають у відділи кишечника, що спричиняє посилене газоутворення.
Ниючі і тупі больові відчуття в підреберній області відразу після трапези.
Бурчання по всьому травному шляху і діарея після споживання молочних продуктів.

При подальшому зниженні продукування кислоти в результаті розвитку гастриту зі зниженою секрецією приєднуються загальні симптоми:

авітаміноз — спостерігається зниження засвоєння вітамінів і мінералів, формується анемія, недостатність поживних елементів, у хворого ламаються нігті, волосся, сохне шкіра;
білий наліт на язиці;
порушення апетиту, зниження ваги;
поганий сон, стомлюваність, зниження працездатності;
зниження артеріального тиску, запаморочення;
прискорене серцебиття.

Методи діагностики

Виявленням і подальшим лікуванням шлункових патологій займається лікар-гастроентеролог. При виявленні у себе вищезгаданих симптомів необхідно обов’язково звернутися до нього за консультацією.

Гастрит зі зниженою кислотністю діагностують з допомогою певних досліджень. Вислухавши скарги пацієнта, лікар обов’язково направляє його на здачу аналізів та проведення досліджень.

До діагностичних методів належать:

гастроскопія – спосіб огляду шлункових стінок зсередини за допомогою приладу гастроскопа, що вводиться пацієнту через рот;
ендоскопічний паркан біопсії — хворому через рот у шлунок вводиться ендоскоп, який має на кінці маленькі щипці, отщипывающие малу кількість матеріалу для проведення аналізу;
дослідження шлункового соку;
зондування шлунка з виміром рівня кислотності шлункового вмісту;
аналізи крові на виявлення антитіл до мікроорганізму хелікобактер, концентрацію пепсиногену і гастрину;
аналізи калових мас.

Кінцевою метою всіх методів діагностики є постановка точного діагнозу, а також відділення гастриту від інших патологій.

Лікування

При гіпоацидний гастрит терапія спрямована на усунення запалення, уповільнення загибелі обкладальних клітин, відновлення функцій шлунка. План лікування буде залежати від ступеня тяжкості та виду захворювання. Після прийняття рішення, чим саме лікувати гастрит зі зниженою кислотністю, необхідно точно дотримуватися всі приписи лікуючого лікаря.

Дієта

Найважливішим моментом у лікуванні гіпоацидному гастриту є зміна звичного раціону харчування.

Дієта при гіпоацидний гастрит передбачає споживання продуктів, що сприяють виробленню шлункового соку. Слід виключити смажені і консервовані страви, оптимальним виходом буде приготування їжі паровим способом або гасінням. Готову страву повинно мати консистенцію пюре, теплу температуру, щоб уникнути травми запаленої слизової шлунка.

Продукти, заборонені до вживання при гастриті зі зниженою кислотністю:

спиртне;
приготовлені з додаванням гострих приправ;
обсмажена в олії їжа;
копченості, консерви;
газована вода, кава;
здобна випічка;
виноград;
шоколад;
молоко незбиране.

Страви, які необхідно включити в раціон харчування пацієнта:

вода без газу і цукру;
овочеві супи без м’яса;
різноманітні каші (виняток становлять перлова і ячна крупи);
знежирений сир;
нежирне м’ясо (кролик, індичка, куряча грудка) та риба;
овочі і фрукти (запечені або приготовані на пару);
кисіль, обліпиховий чай;
абрикоси, курага, чорниця.

Також правильно харчуватися означає, що прийоми їжі повинні бути частими, а порції – невеликі за обсягом. Дієтичне харчування дотримується від 2 до 4 тижнів. Після закінчення гострої фази захворювання допустимо потроху додавати в меню м’ясні супи, солоні огірки, сік лимона.

Медикаменти

Гастрит зі зниженою кислотністю у пацієнтів з дуже низькою виробленням соляної кислоти або її повною відсутністю лікується медикаментозно методами замісної терапії. Хворому прописується ферментний комплекс з натуральним шлунковим соком або розчин шлункового соку. Такий тип лікування застосовується, поки шлункові функції не відновляться.

Ліки, що призначаються при гастриті зниженій кислотності:

Пепсидил, Ацидин-пепсин – простимулювати роботу залоз шлунка;
Церукал, Реглан – від нудоти та блювоти;
Алмагель, Поліфепан – для усунення рефлюксу та діареї;
Еспумізан – від підвищеного газоутворення в кишечнику;
Мотилак, Ганатон – від запорів;
Папаверин, Но-шпа – для зняття больового синдрому;
вітамінно-мінеральні комплекси — для підтримки організму;
Хілак форте – для відновлення корисної мікрофлори кишечника.

Якщо шлунок зберігає можливість секретувати, то використовується стимулююча терапія. В даній ситуації застосовуються Прозерин, Гістаглобулін, глюконат кальцію. При виявленні хелікобактер пілорі пацієнту прописують антибіотики – Амоксицилін, Омепразол.

Народні методи

Лікування гастриту при зниженій кислотності передбачає і застосування народних засобів. Народними рецептами можна доповнювати основне лікування, рекомендоване лікарем, або використовувати в профілактичних цілях.

Найбільш ефективні способи:

1 склянку відвару або настойки плодів шипшини приймати щодня по 3 рази на добу. У ягодах шипшини в надлишку міститься вітамін С, залізо, магній, що робить його незамінним при лікуванні гастриту.
Відвар з плодів чорниці. Приблизно 10 г ягід заливають склянкою окропу і настояти півгодини. Потім процідити і вживати до їди тричі на день в кількості 3 столових ложок.
Свіжовичавлений сік з листя алое змішати з медом і пити 3 рази в день протягом 3 тижнів.
Напій з ягід обліпихи.
Насіння льону, розведені в половині склянки теплої води, випивати натщесерце зранку.